Телеканал TVI показав сюжет Тетяни Шустрової “Влада лізе у кишені музикантів” присвячений сумнівним процесам, які відбуваються на ринку роялті, про що ми вже неодноразово писали.

У сюжеті лунає багато слушних завваг, проте заради справедливості слід звернути увагу на те, що деякі коментарі представника Державної служби інтелектуальної власності мають рацію.

Зокрема, на музичному ринку дійсно склалась ситуація, коли автори піснь не отримують своїх часток винагороди безпосередньо від організацій колективного управління. На жаль, користуючись своїми перевагами у відносинах над авторами, значна частина договорів, ймовірно приголомшлива більшість, передбачає передачу авторами прав на отримання винагороди від організацій колективного управління – продюсерам.

Домінування інтересів продюсерів демонструє й сам факт того, що «Українська ліга музичних прав» є об’єднанням підприємств, засновниками якого виступають приватні компанії. Очевидно, що існує конфлікт інтересів між продюсерами і авторами, і такий уклад справ не сприяє його уникненню.

Часопис “Дзеркало тижня” опублікував статтю Юрія Крайняка “З чужої тарілки”, присвячену недолікам та лобістському характеру законопроекту №6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», яким, серед іншого, пропонується встановти вимогу до українських супутникових телевізійних каналів закодувати свій телесигнал.

Автор переконливо доводить, що такі новації законопроекту порушують не лише українське законодавство, але й міжнародні зобов’язання України, зокрема Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яку депутати від правлячої більшості вже не вперше використовують для наступу на український культурний простір.

В статті також звертається увага на неприйнятні аспекти законопроекту, які безпосередньо торкаються інтелектуальної власності, а саме:

– якщо телеканал є власником створеного інформаційного продукту, то чи має право держава забороняти йому вільно розпоряджатись своїми правами, адже трансляція відбуватиметься без порушень прав інтелектуальної власності ретіх сторін;

– якщо правовласники не заперечують проти трансляції їх інформаційного продукту незакодованим сигналом, то на яких підставах держава втручається в свободу укладання цивільних правочинів між господарськими суб’єктами.

Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі проголосував за відхилення Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (ACTA).

Як ми писали, раніше схоже рішення, яким Європарламенту пропонується не підтримувати зазначеної угоди під час голосування, яке очікується на пленарному засіданні 4 липня, було ухвалене іншими ключовими в цій процедуру комітетами: комітетом з правових питань, комітетом з промисловості, комітетом з громадянських свобод, та комітетом з розвитку.

Також комітет громадських звернень розглянув нещодавно зверненння парламентарів із закликами відхилити Антиконтрафактної Торгівельної Угоди, які були підтримані 2,8 млн. європейських громадян.