Продовжуючи власну боротьбу проти бот-мереж, компанія Microsoft добилась судового рішення, за яким американські правоохоронні органи провели вилучення серверів двох хостингових компаній в штатах Ілліноїс та Пенсильванія, з яких контролювались мільйони комп’ютерів, інфікованих шкідливим кодом ZeuS.

В своєму позові компанія Microsoft вказувала, що з 2007 року завдяки бот-мережам було викрадено більше 100 мільйонів дол.США. Зокрема, різними модифікаціями ZeuS було інфіковано понад 13 млн. комп’ютерів у всьому світі, що дозволяло керівникам бот-мережі, через лог-записи натисків клавіатури на комп’ютерах жертв, отримувати особисту інформацію, номери кредитних карток та доступ до облікових записів і паролів.

З правової точки зору необхідність вилучення серверів обгрунтовувалась юристами Microsoft прирівнянням бот-мереж до організованої злочинної організації та порушеннями авторських прав, позаяк часто комп’ютерні зловмисники вводили своїх жертв в оману видаванням інфікованих повідомлень за офіційну комунікацію з боку Microsoft.

Відомо, що такі акції проти бот-мереж мають дуже тимчасовий ефект через величезну прибутковість цього роду злочинної діяльності. Представники компанії Microsoft заявили, що їх основною метою було стратегічне перешкоджання їх діяльності через збільшення затрат зловмисників на керування бот-мережами.

В підготовці до виходу на фондовий ринок інтернет-гігант Facebook звернувся до федерального судді з вимогою відхилити “рекетирський” позов Пола Сеглії, в якому цей підприємець із сумнівним минулим заявляє про свої претензії на половину власності компанії.

Декілька днів тому висновком судово-технічної експертизи твердого диску з комп’ютера Пола Сеглія встановлено фальсифікацію електронної переписки та договору пана Сеглія із засновником Facebook Марком Цукербергом.

Марк Цукерберг завжди заперечував існування будь-якого договору стосовно Facebook з Полом Сеглія, втім визнавав, що десятиріччя тому працював за договором про надання послуг над одним з проектів пана Сеглія – StreetFax. Натомість Пол Сеглія наполягає, що тоді він також зробив аввансовий платіж на користь Марка Цукерберга в розмірі 2000 дол. США за половину власності Facebook.

На підставі виявленої підробки договору правники Facebook вважають позов пана Сеглії шахрайським вимагательством. Проте адвокати позивача й надалі наполягають, що для встановлення об’єктивної істини у справі необхідно також перевірити комп’ютери Марка Цукерберга.

Очікується, що перше публічне розміщення акцій Facebook принесе понад 5 млрд. доларів США, тож, зрозуміло, що правники Facebook докладатимуть усіх зусиль щоб ретельно підготувати компанію до виходу на фондовий ринок.

Розгорнувся справжній скандал довкола показу фільму “Шахта номер 8” на фестивалі документального кіно Docudays.

Український співпродюсер фільму відмовився від показу контроверсійної стрічки через мотиви, які залишились незрозумілими режисеру фільму Маріанні Каат.
Автор фільму, який був показаний на 29 міжнародних фестивалях і отримав низку призів, навіть висловила припущення, що український продюсер фільму цілеспрямовано набув права інтелектуальної власності аби не допустити фільм до показу в Україні.

Проте, естонський режисер переконана, що договір з українським співпродюсером не надає останньому ексклюзивних прав на фестивальний та некомерційний показ фільму в Україні, тому фільм про дитячу працю в нелегальних шахтах все ж таки буде демонструватись в Україні, хоча й поза прокатом.