Не дивлячись на оголошену Кабміном мету перейти до 2015 року на програмне забезпечення національного виробника з відкритим кодом, яку проголошено в Державній цільовій науково-технічній програмі, затвердженій 30 листопада минулого року, державні органи і підприємства продовжують витрачати величезні кошти на власницьке програмне забезпечення.

На цьому тижні дочірня компанія “Нафтогазу” “Укртрансгаз” уклала угоду вартістю 51 мільйон гривень з компанією “Інформаційні комп’ютерні системи” на придбання 20 636 ліцензій строком на три роки на користування програмним забезпеченням фірми “Microsoft”.

Також на днях повідомлялось, що Дніпропетровська міська рада витратить з бюджету міста 342 тисячі гривень на створення електронних адрес для депутатів на базі домену dniprorada.gov.ua. За цю суму, серед іншого, планується придбати, встановити та налаштувати основний і резервний сервери для обслуговування електронної пошти і забезпечення інформаційного захисту. Фінансування усієї Програми інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2010-2012 роки обійдеться скарбниці міста в 3 мільйони 45 тисяч 930 гривень.

Очевидно, якщо мова не йде про спеціалізовані програми, то вартість користування програмним забезпеченням з відкритим кодом в десятки разів зменшило б бюджетні видатки.

Раніше ми писали, що урядові установи США та місцеві органи влади переводять свою присутність в цифровому середовищі на публічні хмарні ресурси з метою зробити послуги більш приязними для користувачів та зменшити видатки на технічне забезпечення діяльності.

Журналістським розлідуванням, яке опубліковане на порталі Українська Правда, вказується на сумнівність з точки зору антикорупційного законодавства схеми оплати з бюджету десятків мільйонів гривень за послуги приватної організацій, засновники якої виявились володарями патентів на інформаційну систему “Освіта”, у якій зберігаються дані про всіх студентів та яка використовується для друку студентських квитків і дипломів.

Патенти на інформаційну систему гарантують їх власникам, що друк дипломів відбувається за їх монопольними цінами. Тому, щоб зламати цю схему Кабмін прийняв постанову №752 “Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти”, якою створювалась нова всеосяжна база даних. Однак, новостворене державне підприємство, яке опікується питанням створення цієї бази даних, уклало нещодавно угоду з тією ж приватною структурою.

Проілюстрована ситуація це далеко не перший приклад того, як інтелектуальна власність використовується в Україні для здійснення сумнівних операцій з державними коштами. Схожі історії мають місце у випадку ряду інших великих баз даних, якими користуються центральні органи влади. Відомі також скандали з приводу виготовлення реєстраціних знаків для автомобілів та бланків закордонних паспортів.

Кабінет міністрів України вніс на розгляд парламенту законопроект “Про права інтелектуальної власності та репутації Об’єднання європейських футбольних асоціацій (UEFA)”, яким передбачується дуже жорсткі штрафні заходи за незаконне використання об’єктів інтелектуальної власності UEFA.

Порушники, які копіюватимуть і розповсюджуватимуть записи футбольних матчів без відповідних ліцнгзій, можуть бути позбавленими волі на строк до шести років.

Пропонується також підвищити верхню планку штрафу, яку чинний Кодекс про адміністративні правопорушення фіксує на рівні 3,4 тисячі гривень, до 85 тисяч гривень. Такий штраф може бути стягнуто за незаконне використання логотипів UEFA.

Надавачі інтернет послуг ризикуватимуть вилученням серверів та втратою доменного імені за незаконні інтернет покази футбольних матчів або використання логотипу “Євро-2012” в рекламних банерах.

Дійсно драконівська відповідальність наступатиме для власників закладів, в яких матчі чемпіонату транслюватимуться на екранах з діагоналлю більше 3 метрів, – законопроектом пропонується позбавляти їх волі на строк до двох років.

Навіть за перевезення контрафактної продукції до водіїв може застосовуватись санкція у вигляді позбавлення прав на водіння на строк до трьох місяців.