В Іспанії спроба чотирьох музичних мейджорів домогтись судового визнання незаконності файлообмінних технологій компанії MP2P, яка створила файлообмінні клієнти Blubster, Piolet та Manolito P2P, зазнала цілковитої поразки.

Суд встановив, що MP2P надає технологічно нейтральні програмні засоби і тому не може відповідати за порушення авторського права вчинені користувачами. Більше цього, суд зазначив, що користувачі, які не отримують прямої матеріальної вигоди за обмін у всемережжі творів, захищених авторським правом, також не можуть бути притягненими до відповідальності.

Таке, позитивне для файлообмінників, рішення суду було можливим через те, що недавньо прийнятий закон, який дозволяє судам блокувати інтернет сторінки, що порушують авторські права, наразі ще не набув чинності, інакше, цілком можливо, що рішенння було б на користь позивачів.

За повідомленням в пресі в Білорусі з 6 січня набирають чинності зміни до Кодексу про адміністративні і процесуальні порушення, відповідно до яких передбачається накладення штрафу в розмірі до 96 євро за відвідування іноземних інтернет сторінок, сервери яких розташовані за межами республіки.

Також, репресивні зміни передбачають відповідальність власників закладів, які надають доступ до інтернету, за дії клієнтів.

Це вже не перша спроба білоруського керівництва встановити контроль над користувачами інтернету. Ще раніше було запроваджено список заборонених сайтів, з метою обмеження доступу до незалежних інформаційних ресурсів – Хартія97 і “Білоруський партизан”.

На жаль, білоруський режим далеко не єдиний приклад, де влада використовує обмеження Інтернету для боротьби з політичною опозицією.

В Таїланді з початку грудня минулого року користувачам мережі Facebook, які “сподобають” чи “поділяться” інформацією, яка буде містити образу на адресу королівської сім’ї, загрожує ув’язнення до 15 років. Декілька днів тому Джо Гордона, американця тайського походження, було засуджено до двох з половиною років ув’язнення за інтернет публікацію біографії короля Таїланду. Раніше, в листопаді 61-річного громадянина країни Амфона Тангнопакула було засуджено до 20 років ув’язнення через образливий для королеви характер 4 смс-повідомлень, а журналіста Дарані Чарнчеонгсілпакула було ув’язнено на 15 років за образу монарха.

У В’єтнамі відомого блогера та захисника прав людини професор Фам Мін Хоанг було засуджено до трьох років ув’язнення за політичні дописи в Інтернеті. За деякий час вирок було пом’якшено до 17 місяців ув’язнення.

В Ірані, де, не дивлячись на існуючі суворі обмеження користування інтернетом, налічується близько 17 мільйонів користувачів лишемережі Facebook, впливовий релігійни лідер зробив звяву, що участь в соціальних мережах є гріхом, адже, на його думку, вони, як правило, пропагують аморальну поведінку та підривають віру, чим суперечить нормам ісламу, і тому мають бути заборонені. Не можна виключити, що після такої заяви аятолли, в країні будуть запроваджені нові обмеження для користування всемережжям.

Інші приклади недавніх спроб обмежити активність користувачів інтернету в нащому дописі “Нові спроби обмеження всемережжя“.

Ряд країн, вдаючись до різних засобів, посилюють заходи з контролю мережі Інтернет.

Після рішення апеляційного суду Антверпена, яким, на підставі позову Бельгійської Федерації проти Піратства, двох провідних інтернет провайдерів було зобов’язано заблокувати доступ до мережевої потуги the Pirate Bay на рівні DNS, один з трьох найбільш мобільних операторів добровільно почав блокувати доступ до цього контроверсійного ресурсу, з огляду на можливість подібних позовів, спрямованих проти оператора.

Нещодавно також відбулась зустріч міністра телекомунікацій Індії з представниками найбільших компаній в сфері ІТ, серед інших Google, Microsoft, Facebook та Yahoo, на якій урядовець намагався схилити компанії до запровадження неформальних технічних механізмів, які дозволятимуть відфільтровувати інформацію, що буде визначатись урядом як “образлива, неправдива, чи ненависницька” в стосунку до політичних та релігійних лідерів.

В свою чергу, Сирія намагається створити систему стеження за інтернет користувачами. Проте, нещодавно італійська компанія Area SpA, яка розпочала здійснення проекту, вийшла з нього через тиск громадськості.