Президент підписав закон про визнання нечинними так званих “диктаторських” законів від 16 січня, і серед них, зокрема, закону “Колісніченка-Олійника“, яким зпроваджувались істотні обмеження на телекомунікаційному ринку, про який ми писали раніше.

Представники оператора стільникового зв’язку “Київстар” розкритикували законопроект №3879 депутатів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника, який ввійшов до пакету, так званих, “диктаторських” законів, ухвалених парламентом.

Новим законом запроваджується ліцензування послуг доступу до інтернету, що на гадку представників оператора, несе додаткові організаційні та фінансові навантаження для учасників комунікаційного ринку й суперечить курсу на лібералізацію та дерегуляцію економіки.

Тривогу викликають також новації, які запроваджують механізм обмеження доступу до веб-ресурсів в позасудовому порядку. НКРЗІ за законом отримує повноваження блокувати ресурси на підставі висновку експерта, а оператори й провайдери телекомунікацій зобов`язуються на підставі рішення комісії здійснювати обмеження доступу абонентів до вказаних ресурсів.

Незрозумілими з точки зору доцільності виявились й положення закону стосовно ідентифікації кінцевого обладнання абонента в мережі, позаяк, на думку представників оператора, у чинному законодавстві в абонента є вибір способу своєї ідентифікації під час укладення договору з оператором, зокрема через надання паспортних даних.

Державна служба інтелектуальної власності виступила із ініціативою ухвалення проекту закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет”, який дозволяє обмежувати доступ до веб-ресурсів без необхідності доведення порушення авторських прав в судовому порядку.

За законопроектом сервісні служби, які відповідальні за розміщення сторінок, будуть зобов`язані блокувати ресурси за заявами щодо порушення авторських прав від зацікавлених осіб, якщо протягом трьох днів власник веб-ресурсу не надав письмової відповіді на такі заяви.

Надзвичайно суперечливою є відсутність в законопоекті процедури, яка б забезпечувала перевірку правомірності претензій, позаяк лише наявність нотаріально завіреного знятка (скріншоту) веб-сторінки, яка за твердженням завника порушує авторські права, достатньо для запровадження обмежень.

Очевидно, що такі норми законопроекту закладають істотні ризики зловживань і зловмисного блокування ресурсів з метою несумлінної конкуренції, видалення небажаної інформації й обмеження свободи слова у всемережжі.

Ймовірно законопроект зазнає гострої критики з боку експертів та організацій, які представляють інтереси інтернет-спільноти.