Нещодавно ми писали про правову суперечку навколо українського веб-порталу “Дорожній контроль”, і тих, хто слідкував за перепетіями тієї історії, мабуть, дуже здивує, що схожі події відбуваються зараз в США.

Мережева потуга LawyerRatingz.com публікує рейтинги американських адвокатів, які базуються на голосах, відданих користувачами всемережжя. На цей момент в рейтингу перебуває близько 42 000 адвокатів. Окрім можливості оцінювати послуги адвокатів за рейтинговим принципом, користувачі мають також можливість залишати анонімні відкуки про власний досвід користування адвокатськими послугами.

В обліковці адвоката з Флориди Адріяна Томаса відкуки клієнтів його юридичної фірми важко назвати вдячними чи прихильними. Багато коментаторів описує негативний досвід співпраці та прямо радить не користуватись послугами цієї фірми.

Зрозуміло, пан Томас не був в захопленні від оцінок його роботи з боку колишніх клієнтів, тож він звернувся до редакторів веб-сторінки з вимогою видалити коментарі, попереджаючи, що, в протилежному випадку, він звернеться до суду з позовом про захист честі, гідності, і ділової репутації, та вимагатиме закриття вже всього веб-порталу.

На випередження позову адвоката, до суду звернулась активістська організація Electronic Frontier Foundation, яка бореться за принципи вільного інтернету. Фундація попросила в федерального суду Сан-Франциско надати імунітет сторінці LawyerRatingz.com на підставі Закону про захист честі й гідності в комунікаціях (Communications Decency Act), який передбачає правовий захист для надавачів інтерактивних комп’ютерних послуг. За цим законом, надавачі інтерактивних комп’ютерних послуг не можуть нести відповідальність за інформацію, що була поширена користувачами їх послуг.

Однак, цей закон не захищає самих коментаторів від можливих судових позовів про захист честі, гідності, і ділової репутації. У випадку, якщо буде доведено, що коментарі на веб-сторінці не відповідають дійсності, власники LawyerRatingz.com будуть змушені розкрити інформацію про користувачів, які зробили відповідідні дописи.

В українських засобах масової інформації з’явилась низка повідомлень про конфлікт, який має прямий стосунок до прав інтелектуальної власності, довкола розпаду рок-гурту “Гайдамаки”.

Отож, нещодавно вокаліст ватаги Олександр Ярмола припинив співпрацю з Володимиром Шерстюком, Іваном Леньо, Олександром Дем’яненко, Сергієм Борисенко та Сергієм Соловієм – музикантами, яких меломани знали, як учасників гурту, протягом останніх років, та постановив сформувати новий склад “Гайдамак”. З усіх неприємних подробиць, озвучених сторонами суперечки, можна зробити висновок, що причиною “розставання” стали різні уявлення про керування справами гурту та комерційне просування проекту.

“Колишні” музиканти, очікувано, висловили свої заперечення, в тому числі через прилюдну заяву, з приводу збереження за Олександром Ярмолою прав на використання назви “Гайдамаки”. Вони вважають, що реєстрація торгового знаку на ім’я вокаліста відбулась неправомірно. Відомо навіть про концерт, який вони відіграли під назвою “Гайдамаки”, без Олександра. Проте, вокаліст “Гайдамак” стверджує, що володіє усіма правами до назви, на підставі належних правовстановлюючих документів.

Окрім назви, іншим каменем спотикання є музичний репертуар ватаги. В згаданій заяві музиканти гурту стверджують, що Олександр Ярмола є автором лише частини текстів, а більшість музичного доробку була створена колективно.

Це не перший гучний розпад гурту в історії української музики. Очевидно, як і в попередніх випадках, можна було б уникнути багатьох взаємних обвинувачень й образ, належно врегулювавши відносини між учасниками колективу в правовому полі.

Європейський парламент оприлюднив прес-реліз, в якому вказується, що в найближчі місяці він розглядатиме питання долі суперечливої та далекосяжної Антиконтрафактної Торгівельної Угоди, під дію якої потрапляє не лише торгівля контрафактними товарами, але й порушення прав інтелектуальної власності у всемережжі.

Рішення європарламентарів є обов’язковим для набрання угодою чинності на території ЄС, позаяк за Ліссабонським договором парламент отримав право вето стосовно усіх міжнародних договорів, укладених від імені ЄС. У випадку відсутності схвалення парламентом, угода не зможе набрати чинності на території ЄС. В повідомленні вказується також на можливість отримання висновку Європейського суду справедливості з приводу відповідності угоди законодавству ЄС.

Угода, яку на цей момент підписало 30 країн, викликала значне збурення серед громадськості та масові протести, про що ми неодноразово писали. Критики угоди вказують на відверто лобістський характер її положень на користь великих медіа компаній та порушення прав людини, які потягне її застосування.

Під тиском громадськості ряд урядів країн ЄС – Кіпру, Естонії, Словаччини, Німеччини, Нідерландів, – наразі ще не відважились підписати угоду, а уряд Польщі відкликав свій підпис. Навіть у випадку, якщо європарламент схвалить АКТУ, приєднання цих країн до угоди є необхідним для набрання нею чинності на території ЄС.

Очевидно, що, рано чи пізно, питання підписання постане також перед урядом України, адже угода відкрита для підписання усіма країнами-членами СОТ.