Часопис “Дзеркало тижня” опублікував статтю Юрія Крайняка “З чужої тарілки”, присвячену недолікам та лобістському характеру законопроекту №6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», яким, серед іншого, пропонується встановти вимогу до українських супутникових телевізійних каналів закодувати свій телесигнал.

Автор переконливо доводить, що такі новації законопроекту порушують не лише українське законодавство, але й міжнародні зобов’язання України, зокрема Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яку депутати від правлячої більшості вже не вперше використовують для наступу на український культурний простір.

В статті також звертається увага на неприйнятні аспекти законопроекту, які безпосередньо торкаються інтелектуальної власності, а саме:

– якщо телеканал є власником створеного інформаційного продукту, то чи має право держава забороняти йому вільно розпоряджатись своїми правами, адже трансляція відбуватиметься без порушень прав інтелектуальної власності ретіх сторін;

– якщо правовласники не заперечують проти трансляції їх інформаційного продукту незакодованим сигналом, то на яких підставах держава втручається в свободу укладання цивільних правочинів між господарськими суб’єктами.

Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі проголосував за відхилення Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (ACTA).

Як ми писали, раніше схоже рішення, яким Європарламенту пропонується не підтримувати зазначеної угоди під час голосування, яке очікується на пленарному засіданні 4 липня, було ухвалене іншими ключовими в цій процедуру комітетами: комітетом з правових питань, комітетом з промисловості, комітетом з громадянських свобод, та комітетом з розвитку.

Також комітет громадських звернень розглянув нещодавно зверненння парламентарів із закликами відхилити Антиконтрафактної Торгівельної Угоди, які були підтримані 2,8 млн. європейських громадян.

Президент наклав своє вето на законопроекти №9744 “Про спеціальний податковий режим” та №8267 “Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції”, які передбачали запровадження спеціального податкового режиму для компаній на ринку інформаційних технологій.

Хоч експерти говорили про суттєві недоліки пропонованих новацій, про що ми також писали, та мало хто очікував, що Президент прислухається до критики й заветує закнопроект, одним з авторів якого є його син.

Втім, Президент повернув законопроект у парламент із зауваженнями стосовно базових положень про зниження ставки податку на доходи працівників IT-компаній і зміни принципу нарахування єдиного соціального внеску, які ведуть до втрати практичного ефекту решти документу.

Вето пояснюється дуже обгрунтованими претензіями до змісту законопроекту, адже підходи розробників суперечать принципам рівності платників податків перед законом і з великою ймовірністю відкрили б нові корупційні годівниці для бюрократії.

Для подолання вето авторам законопроекту необхідно зібрати 300 голосів депутатів.