Одна з найбільших файлообмінних торентових мереж Demonoid, сервери якої розташовувались в Україні, припинила роботу.

Demonoid – один із найстаріших торент-шукачів у світі, що діяв з 2003 року, і ще до недавна перебував у ретингу 600 найбільших ресурсів за об’ємом потоку в світі і у рейтингу 300 найбільших ресурсів за об’ємом потоку в США. За оцінками експертів ресурсом користувалось близько мільйона користувачів щомісяця.

З 26 липня в сервісу почались проблеми через хакерські атаки, а за декілька днів і з українською міліцією. Для самостійного рейду українська міліція не мала б підстав, позаяк, аби уникнути конфлікту із українським законом, Demonoid був недоступним українським користувачам. Тож дії міліції відбувались після звернення через Інтерпол від мексиканських колег, які проводять розслідування кримінальної справи проти одного з адміністраторів сторінки.

Слідчими відділу боротьби з кіберзлочинністю ГУ МВС в Києві було проведено перевірку, скопійовано всю інформацію і опечатано сервери в дата-центрі ColoCall. Обладнання не вилучалось.

Мережа Demonoid була занесена до десятки чорного списку найбільших порушників авторських прав, який укладається американським урядом. Очевидно, зовсім не випадково закриття файлообмінника співпало із візитом віце-прем’єра Валія Хорошковського до США.

Ми вже неодноразово писали про компанію антипіратських дій, яка дуже активно протікає з початку цього року в багатьох держав. Після закриття правоохоронцями файлообмінника Megaupload, в низці держав судами було ухвалено рішення про блокування надавачами інтернет послуг і операторами послуг мобільного зв’язку доступу до сервісу The Pirate Bay.

Мережа Demonoid декілька разів вимушено припиняла функціонування в минулому, проте швидко відновлювала свою роботу, мігруючи із серверів в Нідерландах в Канаду, а потім в Україну. Очікується, що сторінка невдовзі відновить функціонування на якомусь запасному сервері.

Інтернет видання “Економічна правда” опублікувало варту уваги статтю Сергія Лямця “Чому був ветований закон про пільги IT” присвячену нещодавній поразці лобістів податкових пільг для компаній, які займаються створенням програмного забезпечення.

Автор звертає увагу на корупційну складову ветованого законопроекту, надто широке коло суб’єктів, до яких він міг бути застосованим, та ряд інших суперечливих моментів.

Українські ЗМІ повідомляють, що нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які набрали чинності з початку місяця, обмежуються використання аптетичним закладам у зовнішній рекламі інших позначень, окрім тих, які вказують на вид діяльності (“Аптека”, “Аптечний склад”, “Аптечний пункт”, “Аптечний кіоск”).

За новими ліцензійними умовами найменування суб’єкта господарської діяльності дозволяється вказувати на табличці біля входу, яка інформує споживачів про режим роботи закладу.

Вказується, що нові правила мають на меті запобігти введенню споживачів в оману назвами деяких аптечних мереж, які містять ствердження про ціну медичних препаратів

Очевидно, чиновники міністерства охорони здоров’я знехтували питанням інтелектуальної власності, яке зачіпається такими нововведеннями, і, ймовірно, вийшли за межі своїх повноважень, забороняючи аптечним закладам використовувати торгові знаки відповідно до прав, які надає для цього українське закондавства.

Можна очікувати, що аптечні мережі, яких торкнуть нові вимоги ліцензійних умов, оскаржуватимуть це положення в порядку адміністративного судочинства.