Напередодні голосування в Європарламенті з приводу Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (АКТУ) доповідач з цього питання Дейвід Мартін ще раз закликав колег не підтримувати угоди, критикуючи розпливчатість визначення “комерційних масштабів”, яке є ключовим для притягнення порушників інтелектуальної власності за угодою до кримінальної відповідальності, та запровадження механізмів відслідковування поведінки користувачів у всемережжі компаніями, які надають послуги з доступу до інтернету.

Прихильники АКТУ, серед яких депутат Крістофер Ф’єлнер, переконують, що угода захистить економіку Євросоюзу від піратських товарів і збереже робочі місця в творчих галузях.

Депутат від Італії Ніколо Ріналді, однак, спростовує такі заяви, стверджуючи, що інтернет є громадським добром, на зразок біорізноманіття чи водних запасів, тож цьому простору особистої свободи не можна загрожувати правилами. Ряд прилюдних заяв інших депутатів також підкреслюють в тій чи іншій мірі цей аспект унікальності всемережжя як всесвітнього феномену, який вимагає особливого ставлення.

Експерити схиляються до думки, що на завтрашньому пленарному засідання парламенту угоду буде відхилено.

Нещодавно Спільний Дослідницький Осередок Єврокомісії представив громадськості доповідь про найбільші перетворення у царині економічних аспектів функціонування музичної індустрії, зокрема впливу поширення цифрових технологій.

В доповіді зазначається, що чотири найбільших корпорації – Sony Music, EMI Group, Warner Music Group, Universal Music Group – кортролюють 70 відсотків світового музичного ринку та 80 відсотків ринку США.

Автори доповіді відзначають, що в останні роки музичні гіганти щораз активніше ліцензують музику через цифрові канали поширення: музичні онлайн крамниці, операторів послуг мобільного зв’язку, тощо.

Також мова йде йде про те, що в музичній індустрії поширюється практика укладання так званих договорів “360 градусів”, які надають музичним видавництвам право отримувати частку прибутків від усіх видів економічної діяльності виконавців: поширення записів, живих виступів, продаж супутньої продукції, права на онлайн послуги, роялті від публічного використання, використання музики в кінофільмах, на телебаченні, в комп’ютерних іграх, тощо.

Дослідники наголошують на проблемі отримання ліцензій на поширення музики для розважальних інтернет сервісів через антиконкурентні практики великих музичних видавництв та непрозорість діяльності і географічну подробленість організацій колективного управління авторськими правами.

В той же час підкреслюється зростання різноманіття різних модедей поширення цифрового контенту: від моделей безкоштовного доступу, які заробляють завдяки рекламі до моделей, які передбачають, що користувач сплачує за кожну окремий музичний твір, який його цікавить.

Ознайомитись із текстом доповіді можна за цією ланкою.

Європейський парламент оприлюднив прес-реліз, в якому вказується, що в найближчі місяці він розглядатиме питання долі суперечливої та далекосяжної Антиконтрафактної Торгівельної Угоди, під дію якої потрапляє не лише торгівля контрафактними товарами, але й порушення прав інтелектуальної власності у всемережжі.

Рішення європарламентарів є обов’язковим для набрання угодою чинності на території ЄС, позаяк за Ліссабонським договором парламент отримав право вето стосовно усіх міжнародних договорів, укладених від імені ЄС. У випадку відсутності схвалення парламентом, угода не зможе набрати чинності на території ЄС. В повідомленні вказується також на можливість отримання висновку Європейського суду справедливості з приводу відповідності угоди законодавству ЄС.

Угода, яку на цей момент підписало 30 країн, викликала значне збурення серед громадськості та масові протести, про що ми неодноразово писали. Критики угоди вказують на відверто лобістський характер її положень на користь великих медіа компаній та порушення прав людини, які потягне її застосування.

Під тиском громадськості ряд урядів країн ЄС – Кіпру, Естонії, Словаччини, Німеччини, Нідерландів, – наразі ще не відважились підписати угоду, а уряд Польщі відкликав свій підпис. Навіть у випадку, якщо європарламент схвалить АКТУ, приєднання цих країн до угоди є необхідним для набрання нею чинності на території ЄС.

Очевидно, що, рано чи пізно, питання підписання постане також перед урядом України, адже угода відкрита для підписання усіма країнами-членами СОТ.