За повідомленнями в пресі компанія Roshen звернулась до суду проти мережі гіпермаркетів “Ашан Україна” та виробника кондвиробів “Белларія” із вимогою припинити використовувати торгові знаки “Київський торт” і “торт Київський”, а також графічні елементи у вигляді листя каштана. Справа розглядатиметься у Господарському суді Києва 15 лютого.

Як відомо, рецептура й технологія торта були розроблені у 1956 році на Київській кондитерській фабриці, якою сьогодні володіє компанія Roshen, та якій належать права на відповідні торгові марки.

У 2017 році компанія Roshen перемогла у схожому позові проти компанії Київхліб, та домоглася заборони Київхлібу випускати торти в упаковці, яка повністю або частково нагадує упаковку продукції Roshen.

У сюжеті програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” оприлюднено тривожну інформацію про зловживання патентним захистом в Україні з метою приховування можливої корупційної схеми.

За інформацією, розлідуваною журналістами, радник мера Києва Олексій Кривопішин отримує 251 тисячу гривень на рік від КП “Київпастранс” за патент кільцевої електрички.

Кривопішин – учасник низки корупційних скандалів, екс-очільник “Південно-Західної залізниці” – отримує винагороду за “корисну модель” руху електрички по колу!?

У 2017 році КП “Київпастранс” та радник мера уклали договір на виключне використання цієї корисної моделі, патент на яку дійсний до 2022 року. “Київпастранс” не робив спроб оскаржити цей патент в “Укрпатенті”, чи суді.

Більш того, аби збільшити пасажиропотік електрички, КМДА планує запустити транспортний проект “Трамтрейн” – трамвай, який би сполучався з електричкою та заїжджав до великих житлових масивів. Ця “корисна модель” вже також зареєстрована у червні 2017 року тим же Олексієм Кривопішиним.

Видання Європейська Правда опублікувало статтю Олександр Козирєва “Коли ліки не лікують: чому медикаменти в Україні часто гірші за європейські”, в якій автор б’є на сполох щодо частки підроблених ліків на українському фармацевтичному ринку.

За даними, які наводить автор у 2011 року в Україні контрафактні лікарські препарати складали до 50% ринку, а сьогодні ці показники, за його словами, ще вищі.

Автор доводить, що “поки не буде створено ефективного механізму імплементації законодавства про захист прав інтелектуальної власності, фармацевтичні компанії не зможуть ефективно протистояти проблемі, а ринок залишиться заповненим контрафактною продукцією.”

Відтак, фармацевтичні компанії в Україні покладають великі надії на початок роботи Вищого суду з інтелектуальної власності, який зможе розглядати всі спори, що стосуються прав інтелектуальної власності, за винятком кримінальних і частини адміністративних справ.

На думку автора, цей інструмент протестований і довів свою ефективність в таких країнах, як Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Бразилія, Чилі, Перу, Мексика, Таїланд, США, Велика Британія, Бельгія, Франція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Швеція і Швейцарія.