Інтернет видання Українська Правда повідомляє, що соціальна мережа Facebook одночасно заблокувала обліковки чотирьох знаних журналістів Сергія Лещенка, Вахтанга Кіпіані, Тетяни Даниленко та Романа Шрайка. Користувачі мережі припускають, що проти обліковок журналістів була проведена цілеспрямована атака шкляхом зловживання функціоналом соцмережі, який дозволяє користувачам скаржитись на дописи, використання імен обліковок, та інші дії, які порушують права третіх сторін.

Ряд учасників асоціації європейських фестивалів YOUROPE, до якої належать близько 80 фестивалів, погодили стандартний договір з артистами на цьогорічний фестивальний сезон.

Головною причиною такої ініціативи стало те, що менеджмент фестивалів часто не спроможний виконати усі складні й детальні умови, які прописують виконавці у своїх контрактах. Зважаючи, на чисельні ризики, як демонструють прикрі випадки з досвіду проведення фестивалів в останні роки, з якими необхідно впоратись організаторам подій, менеджмент фестивалів зацікавлений вирівняти правове поле для усіх сторін співпраці й не витрачати зайвого часу на непередбачувані забаганки зірок, що надсилають побутові виряди в останнього хвилину.

Умови стандартного договору, які запроваджуються як базові для співпраці з музичними виконавцями, передбачають форс-мажорні обставини, скасування концертної події, страхування, питання безпеки, використання піротехніки й лазерів, обмеження шуму, та умови здійснення оплати.

До ініціативи вже приєднались фестивалі: Melt! (Німеччина), Sziget (Угорщина), Exit (Сербія), Opener (Польща), Woodsrock (Польща), Rockwave (Греція), Open Air St Gallen (Швейцарія), The Montreux Jazz Festival (Швейцарія), Oya Festival (Норвегія), Italia Love Wave (Італія), One Love Festival (Туреччина), та Dia de la Music (Іспанія).

Економічна Правда опублікувала статтю Юрія Віннічука “IT-ринок потрапив до рук Семиноженка”, в якій автор детально аналізує прийняті 24 травня в другому читанні законопроекти №9744 “Про спеціальний податковий режим” та №8267 “Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції”.

Ухвалені законопроекти передбачають запровадження спеціального податкового режиму для компаній на ринку інформаційних технологій, який зараз вимірюють в розмірі 16 млрд. грн., для виведення значної його частини з тіні.

Для ІТ-компаній, які відповідатимуть встановленим вимогам, законопроект “Про спеціальний податковий режим” передбачає надання пільгово податкового режиму на десять років – до 2023 року, який включає: звільнення від сплати податку на додану вартість на операції з постачання програмної продукції; зменшення податку на прибуток підприємств з 21 до 5 відсотків; та зниження податку на доходи працівників цих компаній з 15 до 5 відсотків.

Законопроектом №8267 для ІТ-підприємств до 2017 року встановлюється розмір спеціального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування на рівні 36,76 відсотків.

Автор аналізує корупційну складову у вимогах, які висуваються до компаній, аби отримати передбачені законами пільги, та приходить до не надто втішних висновків. Особливо непокоїть залучення до механізму надання пільгового статусу Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, яке отримало досить широкі повноваження, зокрема проведення фізичних та документальних перевірок, що грубо порушує гучно оголошену урядом політику дерегуляції.