Процедура розгляду Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (ACTA) в ЄС увійшла у визначальну фазу. На минулому тижні одразу три комітети Європарламенту проголосували проти рекомендації схвалити підписання угоди.

Як ми вже писали, схвалення Європарламентом Антиконтрафактної Торгівельної Угоди, є необхідною умовою, поруч із ратифікацією її національними парламентами країн-членів ЄС, для набуття документом чинності на території Євросоюзу.

Комітет з правових питань, комітет з промисловості і комітет з громадянських свобод ухвалили рішення, якими Європарламенту буде пропонуватись не підтримувати зазначеної угоди під час голосування, яке очікується на пленарному засіданні 2-5 липня.

В двох інших комітетах, рішення яких є важливими у процедурі схвалення Угоди, голосування відбудуться найближчим часом. Завтра, 4 червня, очікується голосування в комітеті з розвитку, а 20 або 21 червня в комітеті з міжнародної торгівлі.

Доповідач з розгляду питання Антиконтрафактної Торгівельної Угоди в Європарламенті, британець Девід Мартін, в своєму докладі недавно закликав колег по парламенту голосувати проти схвалення Угоди, втім Єврокомісія й надалі продовжує наполягати на її схваленні і дещо раніше спрямувала документ до Європейського Суду Справедливості для отримання висновку щодо того, чи Угода порушує основні права і свободи людини.

Інтернет видання Українська Правда повідомляє, що соціальна мережа Facebook одночасно заблокувала обліковки чотирьох знаних журналістів Сергія Лещенка, Вахтанга Кіпіані, Тетяни Даниленко та Романа Шрайка. Користувачі мережі припускають, що проти обліковок журналістів була проведена цілеспрямована атака шкляхом зловживання функціоналом соцмережі, який дозволяє користувачам скаржитись на дописи, використання імен обліковок, та інші дії, які порушують права третіх сторін.

Економічна Правда опублікувала статтю Юрія Віннічука “IT-ринок потрапив до рук Семиноженка”, в якій автор детально аналізує прийняті 24 травня в другому читанні законопроекти №9744 “Про спеціальний податковий режим” та №8267 “Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції”.

Ухвалені законопроекти передбачають запровадження спеціального податкового режиму для компаній на ринку інформаційних технологій, який зараз вимірюють в розмірі 16 млрд. грн., для виведення значної його частини з тіні.

Для ІТ-компаній, які відповідатимуть встановленим вимогам, законопроект “Про спеціальний податковий режим” передбачає надання пільгово податкового режиму на десять років – до 2023 року, який включає: звільнення від сплати податку на додану вартість на операції з постачання програмної продукції; зменшення податку на прибуток підприємств з 21 до 5 відсотків; та зниження податку на доходи працівників цих компаній з 15 до 5 відсотків.

Законопроектом №8267 для ІТ-підприємств до 2017 року встановлюється розмір спеціального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування на рівні 36,76 відсотків.

Автор аналізує корупційну складову у вимогах, які висуваються до компаній, аби отримати передбачені законами пільги, та приходить до не надто втішних висновків. Особливо непокоїть залучення до механізму надання пільгового статусу Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, яке отримало досить широкі повноваження, зокрема проведення фізичних та документальних перевірок, що грубо порушує гучно оголошену урядом політику дерегуляції.