Державнеагентство з питань е-урядування презентувало цифровий порядок денний для України на наступний рік, який розроблений на виконання Стратегії реформ-2020 та в рамках стратегії соціально-економічно горозвитку Європейського Союзу на період до 2020 року.

Основними цілями е-урядування називаються підвищення ефективності роботи Уряду та прозорість й доступність надання держпослуг, що мало б призвести також до зменшеня корупції.

Пріоритетами на 2015 рік визначено створення електронних послуг, розробку стандартів електронної взаємодії та забезпечення відкритості урядових даних. Зокрема пропонується:
– впровадити в пілотну експлуатацію систему електронної взаємодіїд ержавних електронних інформаційних ресурсів, підключити до неї 10 пріоритетних інформаційних урядових ресурсів, 10 пріоритетних послуг надавати в електронні йформі (зпереліку 20 базових послуг ЄС);
– впровадити веб-портал відкритих даних, а інформацію з 5 пріоритетних інформаційних ресурсів органів влади представити у вигляді структурованих наборів даних для автоматичного оброблення;
– впровадити в пілотну експлуатацію веб-портал електронної демократії та створити інноваційний центр розвитку е-урядування в Україні;
– розробити Концепцію та запровадити Державну цільову програму розвитку електронного урядування «ЕлектроннаУкраїна 2020», а у всіх областях затвердити програми інформатизації.

За даними вересневого соціологічного опитування, проведеного на замовлення агенства Центром Разумкова, 40% українців вітають розвиток е-урядування, 24% громадян України хочуть мати можливість впливати через інтернет-петиції на обов’язковість розгляду того чи іншого питання відповідними органами влади та вносити свої пропозиції до проектів рішень, 19% готові брати участь у консультаціях, які організовують органи влади на веб-сторінках з питань місцевої регіональної та державної політики.

Представники Інтернет асоціації України, Українського союзу промисловців і підприємців, та Асоціації підприємств інформаційних технологій України звернулись із відкритим листом до голови СБУ щодо неправомірності запитів до провайдерів телекомунікацій стосовно розкриття даних про інтернет-користувачів України.

В листі повідомляється, що низці учасників телекомунікаційного ринку були спрямовані запити в рамках кримінальних проваджень з вимогою повідомити про абонентів або інтернет-користувачів, які протягом вказаного періоду відвідували визначені веб-ресурси.

Експерти громадських об`єднань звертають увагу, що слідчі органи можуть запитувати оперативно-розшукову інформацію лише щодо конкретних осіб у конкретному провадженні, а не стосовно невизначеного кола відвідувачів певних веб-ресурсів.

В таких діях слідчих СБУ вбачається порушення процедур кримінального процесуального законодавства з метою тиску на конституційні права особи на інформацію й свободу слова.

В листі висловлюється занепокоєння згортанням демократичних свобод в країні й можливістю застосування широких репресій до інакодумців.

Президент підписав закон про визнання нечинними так званих “диктаторських” законів від 16 січня, і серед них, зокрема, закону “Колісніченка-Олійника“, яким зпроваджувались істотні обмеження на телекомунікаційному ринку, про який ми писали раніше.