В розпал скандалу, викликаного обвинуваченнями в плагіаті докторської дисертації, Президент Угорщини Пал Шмітт оголосив про відставку з обійманої посади.

Деякі спостерігачі звертають увагу, що відставка Пал Шмітта відбувається в дещо ширшому політичному контексті, позаяк привертає увагу, що четвертий президент Угорщини, який був висунутий на посаду правлячою партією Фідеш і за 18 місяців на посаді, на відміну від свого попередника, не заветував жодного із 365 законів ухвалених парламентською більшістю прем’єр-міністра Орбана, не отримав практично жодної вагомої публічної підтримки з боку Фідеш в справі скандалу з плагіатом, протягом розгортання якого Пал Шміт незмінно заявляв про свою невинуватість.

Втім, незаперечним є факт, що висновком комісії, яка досліджувала питання обвинувачень докторської дисертації Президента Угорщини Пал Шмітта в плагіаті, встановлено безліч випадків, де в роботі вільно запозичуються величезні за обсягом цитати з праць інших авторів.

На 1157 сторінках тексту висновку комісії стверджується, що 26 сторінок тексту дисертації було скопійовано слово в слово з праці Клауса Хайнемана “Економіка спорту: інституція сучасного спорту як сфера економічної конкуренції”. Вказується, що 180 сторінок в значній мірі відображають зміст праці Ніколая Джорджиєва “Аналіз олімпійської програми”. Звертається увага, що бібліографічні джерела подаються в перекладі на угорську, а цитати не беруться в лапки й не супроводжуються відповідними посиланнями.

У висновку також йдеться, що викликають сумніви надзвичайно короткі строки, протягом яких були виконані усі необхідні процедури із захисту дисертації (один місцяць) та відповідність Пала Шмітта кваліфікаційним вимогам для претендування на здобуття докторського наукового ступеня.

Що цікаво, не дивлячись на встановлені факти, висновок комісії прямо так і не назвав роботу Пал Шмітта плагіатом.

Проте, минулого тижня будапештський університет Семмелвайш позбавив президента наукового ступеню за порушення вимог до проведення наукових досліджень.

Оголошуючи про відставку, Пал Шмітт пояснив у парламенті, що прийняте ним рішення зумовлене тим, що його “особиста проблема роз’єднує його любу націю, замість об’єднувати”.

Часопис “Дзеркало Тижня” опублікував статтю Андрія Алексєєва “Складні питання навколо «простої упаковки»”, яка порушує питання наслідків австралійських правових нововведень, якими запроваджується вимога продажу тютюнових виробів в упаковці без жодних товарних знаків, логотипів, кольорів або елементів дизайну, для українських експортерів та можливих ризиків для регулювання сфери торгових знаків.

Переслідуючи мету охорони здоров’я, австралійські заходи передбачають, що упаковки тютюнових виробів різних виробників можна буде розрізняти виключно з допомогою тексту встановленого формату у чітко визначеному місці. На упаковці також міститиметься велике попередженням про шкоду здоров’ю, розміром не менш як 75% загальної площі. Радикальними є також зміни до закону «Про товарні знаки», за якими державним органам надається право застосовувати вимогу простої упаковки.

Очевидно, ці законодавчі новели революціонізують сферу захисту торгівельних знаків новели, адже проста упакова безальтернативно призведе до знецінення прав на законні об’єкти інтелектуальної власності виробників тюютюну.

Багатьох спостерігачів ще більш непокоїть, що приклад цих нововведень може бути поширеним на інші сектори економіки, де товари несуть потенційну шкоду здоров’ю громадян, як, для прикладу, алкогольні напої.

Очікувано, вжиття цих заходів викликало тривогу і заперечення з боку торгівельних партнерів Австралії. Цілком ймовірно, що можливі конфлікти вирішуватимуться через механізми СОТ.

Не дивлячись на оголошену Кабміном мету перейти до 2015 року на програмне забезпечення національного виробника з відкритим кодом, яку проголошено в Державній цільовій науково-технічній програмі, затвердженій 30 листопада минулого року, державні органи і підприємства продовжують витрачати величезні кошти на власницьке програмне забезпечення.

На цьому тижні дочірня компанія “Нафтогазу” “Укртрансгаз” уклала угоду вартістю 51 мільйон гривень з компанією “Інформаційні комп’ютерні системи” на придбання 20 636 ліцензій строком на три роки на користування програмним забезпеченням фірми “Microsoft”.

Також на днях повідомлялось, що Дніпропетровська міська рада витратить з бюджету міста 342 тисячі гривень на створення електронних адрес для депутатів на базі домену dniprorada.gov.ua. За цю суму, серед іншого, планується придбати, встановити та налаштувати основний і резервний сервери для обслуговування електронної пошти і забезпечення інформаційного захисту. Фінансування усієї Програми інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2010-2012 роки обійдеться скарбниці міста в 3 мільйони 45 тисяч 930 гривень.

Очевидно, якщо мова не йде про спеціалізовані програми, то вартість користування програмним забезпеченням з відкритим кодом в десятки разів зменшило б бюджетні видатки.

Раніше ми писали, що урядові установи США та місцеві органи влади переводять свою присутність в цифровому середовищі на публічні хмарні ресурси з метою зробити послуги більш приязними для користувачів та зменшити видатки на технічне забезпечення діяльності.