У всемережжі запрацював веб-проект “Інформаційні технології в Україні: історії та особистості”, створений компанією Google спільно з Фондом історії та розвитку комп’ютерної науки і техніки створили проект.

Основою проекту є дослідження відомого українського вченого Бориса Малиновського, який був очевидцем створення в Україні перших ЕОМ та подальшого становлення української ІТ-галузі.

На іменці проекту опубліковано низку матеріалів про розвиток комп’ютерних технологій в Україні, зокрема про “Машини логічного мислення” професора О.М. Щукарьова, створення напівпровідникового транзистору, створення першого у континентальній Європі комп’ютера – “МЭСМ” – під керівництвом С.О. Лебедєва, створення першої керуючої машини широкого призначення “Дніпро”

Мова також йде про розробку прототипів персональних комп’ютерів та розробка і появу спеціалізованих комп’ютерів і систем управління для військово-морського флоту, та розробку бортових комп’ютерів для ракет.

Серед розміщених матеріалів також багато іншої інформації про передові відкриття і винаходи, які записали імена українських фахівців в історію світового комп’ютеробудування.

Гостра реакція релігійних спільнот на скандальний фільм “Невинність мусульман” знайшла своє відображення також у заходах інтернет-цензури, які були застосовані урядами Пакистану та Бангладешу.

Позаяк на відеозберігачі YouTube з’явилось багато роликів із сценами з фільму, то уряди цих країн вирішили вжити заходів із блокування доступу своїх громадян до цієї інтернет-потуги, пояснюючи це відмовою адміністрації відеозберігача видаляти відповідні ролики.

Слід зауважити, що компанія YouTube володіє технічними можливостями для блокування доступу користувачів з окремих країн і неодноразово їх застосовувала. Від початку розгортання хвилі радикальних антиамериканських виступів в мусульманських країнах компанія заблокувала доступ до роликів з боку користувачів у Єгипті, Лівії, Індії, та Індонезії.

Після звернення до Google, материнської компанії YouTube, з боку адміністрації Білого дому про розгляд питання про відповідність роликів положенню про умови користування послугами відеозберігача, представники інтернет-гіганта відповіли, що ці ролики відповідають вимогам положення і їх блокування можливе лише на підставі законних вимог місцевої влади конкретних держав, де ці відео будуть визнані поза законом.

Відтак складається враження, що поширення відеороликів із скандального фільму використовується як привід для повного блокування інтернет-ресурсу окремими державами.

В цьому контексті привертає увагу позиція керівника Мінкомзв’язку Російської Федерації, який у своєму дописі на Twitter пригрозив, що з початку листопада на території Росії може бути повністю заблоковано відеосервіс YouTube, якщо доступ до суперечливих роликів для росіян не заблокує сама компанія.

Водночас, російська генеральна прокуратура, повідомила про намір домагатись заборони розповсюдження відеострічки “Невинність мусульман” у суді через її екстремістський зміст.

Заяви російської влади співпадають із набуттям чинності з 1 листопада законодавчих новацій про єдиний реєстр доменних імен та інтернет-адрес, якими запроваджуватимуться так звані “чорні списки” веб-сторінок, що, в свою чергу, дозволятиме російським службам блокувати потуги, які міститимуть заборонену для розповсюдження в Російській Федерації інформацію.

У зв’язку із закінченням терміну податкових пільг для онлайн магазинів, найбільший світовий онлайн магазин Amazon оголосив, що почав з 15 вересня сплачувати податок з продажу в американському штаті Каліфорнія.

Податкові пільги існували протягом 15 років і дозволяли онлайн компанії продавати товари дещо дешевше від традиційних магазинів, покупки в яких обкладаються податком з продажу.

Податок з продажу в американських штатах різниться, але як правило становить менше 10 відсотків. Довший час онлайн гігант Amazon, головний офіс якого знаходиться в штаті Вашингтон, виступав проти скасування пільг.

Коли окремі штати почали запроваджувати оподаткування онлайн бізнесу через механізм визначення присутності компанії в конкретному штаті, який брав до уваги наявність афілійованих партнерів, компанія Amazon навіть відмовилась від співпраці з такими партнерами в штатах Колорадо та Ілліноїс щоб не стягувати податок з продажу.

Втім, наразі не можна вважати, що скасування пільг вносить повну ясність у оподаткування онлайн бізнесу в США. Через федеративний устрій питання адміністрування податку з продажу є дуже фрагментованим.

Ще у 1992 році Верховний суд США у своєму рішенні у справі Quill проти North Dakota постановив, що влада штатів не може зобов’язувати продавців стягувати податок з продажу, якщо такий продавець не має матеріальної присутності у визначеному штаті.

Згодом більше 20 штатів все ж запровадили правила за якими оподатковувались онлайн продажі в межах штату.

Аби вирішити конфлікти, які виникають при онлайн покупках з поза меж конкретного штату, і щоб запровадити єдиний режим оподаткування і спрощеного адміністрування податку з продажу для онлайн продавців, у 2011 році в парламент США було внесено законопроект Про справедливий податок на цифрові товари і послуги (The Digital Goods and Services Tax Fairness Act). 28 червня поточного року цей законопроект був розглянутий комітетом правосуддя Палати представників і рекомендований до першого читання.