МВС України підготувало законопроект, який покликаний врегулювати відповідальність за дії у кіберпросторі.

Документом пропонується визначення понять “кіберпростір” і “кібербезпека”, а також розширюється список злочинів, які вважатимуться загрозою національній безпеці.

Законопроект виходить за межі адекватної правової відповіді на хакерські атаки, яким піддавались веб-потуги державних органів в останні роки, додаючи до переліку злочинів проти нацбезпеки не тільки несанкціоноване втручання в роботу державних інформаційних ресурсів, а й пропаганду у всемережжі культу насильства, жорстокості, порнографії і сепаратизму.

Розробники проекту не запропонували переконливого пояснення в зв`язку з чим “пропагандистські” дії відтепер заслуговують на підвищену відповідальність.

Відтак, можна припустити, що під прикриттям слів-жахалок, на зразок “порнографія” чи “насильство”, ініціатива МВС покликана присвоїти додаткові повноваження й здобути ширший арсенал засобів на втручання у життя громадян, що цілком ймовірно призведе до обмеження громадських прав і свобод.

Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів (ICANN) ухвалила вчора рішення делегувати Україні кириличний домен “.укр”.

Хоч присвоєння доменної зони тягнулося ще з 2009 року через розбіжності серед учасників координаційної ради Українського мережевого інформаційного центру (UANIC), уповноваженої організації з адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, та очікується, що вже влітку цього року реєстрація в доменній зоні “.укр” розпочнеться.

За повідомленням УМІЦ реєстрація в доменній зоні “.укр” буде призначена для всемережних представництв держорганів і торгових марок. Також повідомляється, що реєстрацію в новому домені буде дозволено українською та російською мовами.

Після викриття у плагіаті міністр освіти Німеччини Аннете Шаван подала зрештою заяву про відставку.

Напередодні пані міністр втратила науковий ступень за результатами перевірки вченої ради Дюссельдорфського університету, якими встановлено “систематичне й умисне видавання чужих думок за свої” та “великі обсяги непозначених цитат”.

Аннете Шаван визнала наявність “помилок” у роботі, проте заперечила їх умисність, пояснюючи недотримання правил цитування неуважністю, і, відтак, заявила про плани оскаржити позбавлення її докторського ступеня в судовому порядку.